Українська діаспора

26 травня 2017 року професор Володимир Євтух взяв участь у спеціальному засіданні Кафедри галузевих соціологій Факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, яке було присвячене 25-літтю кафедри. Свого часу професор В. Євтух працював на цій кафедрі і викладав предмет “Етносоціологія”, а у період з 2001 по 2007 роки був деканом Факультету соціології та психології. У межах засідання відбулася наукова конференція, на якій Володимир Євтух виступив з доповіддю.

Володимир Євтух взяв участь у черговому засіданні Експертної ради з питань етнополітики при Міністерстві культури України, яке відбулося 25 травня 2017 року. На засіданні обговорювалася Концепція державної етнонаціональної політики. На цьому ж засіданні професор Володимир Євтух був обраний головою Експертної ради.

Детальніше див.: http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid=B178B9911ECAF4940C0D7B4F2E677D08.app2?art_id=245243239&cat_id=244895180

Соціологічна асоціація України спільно з Харківським національним університетом імені В. Н. Каразіна та Тернопільським національним економічним університетом 22–26 травня 2017 року на базі кафедри психології та соціальної роботи Тернопільського національного економічного університету провели Школу молодого соціолога «Методи збору та аналізу соціологічних даних».

Програма Школи передбачала проведення майстер-класів провідних соціологів України, лекцій-дискусій, консультацій і презентацій конкурсних робіт слухачів Школи. 22 травня доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, декан Факультету соціально-психологічних наук та управління Володимир Євтух провів майстер-клас «Технології етносоціологічних досліджень».

На обласному телебаченні Володимир Євтух взяв участь у круглому столі «Особливості інформаційних атак в умовах гібридної війни».

ЦЕНТР ЕВАЛЮАЦІЇ НАУКОВО-ОСВІТНІХ ТА СОЦІАЛЬНИХ ПРОГРАМ (evaluation.org.ua) та ІНСТИТУТ ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕНЕТИЧНОГО СПАДКУ У СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЯХ (isgis.org.ua)

пропонують до обговорення концепт патріотичного виховання у поліетнічному суспільстві 

КОНЦЕПТ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ У ПОЛІЕТНІЧНОМУ СУСПІЛЬСТВІ 

(Ш К І Ц И)

Підгрунтя актуалізації. Феномен патріотичного виховання постійно привертає увагу мислителів, теоретиків і практиків від часів Аристотеля, Платона, Конфуція, оскільки він відіграє важливу роль у суспільному розвиткові будь-якої країни.

Проблеми патріотичного виховання особливо активізувалися у контексті сучасних викликів, котрі рельєфно окреслили дві конкурентні тенденції: 1) глобалізація, передусім у етнокультурній сфері; 2) етнокультурна диференціація й прагнення носіїв різноманітних культур й менталітетів до збереження своєї самобутності (етногравітація). Оскільки у сьогоднішньому світі практично не існує етнічно гомогенних країн, то за таких умов питання патріотичного виховання набирають надзвичайної ваги.  Нагадаємо, що, хоча у більшості європейських країн меншинні етнічні групи населення  складають до 20  % усього населення, в одинадцяти країнах відсоток цього сегменту населення значно вищий, а у деяких він сягає понад 40,0 %; беручи до уваги спільноти, котрі становлять принаймні 1,0 % населення тієї чи тієї  країни, у 160 країнах світу ідентифікується 820 етнічних та етнорелігійних груп. До того ж, теперішні могутні переміщення населення (міграції) суттєво живлять етнічну різноманітність: так, у 2015 році 3,3 відсотки усього населення світу (244 мільйони) складали міжнародні мігранти, із них 76 мільйонів – у країнах Європи, 75 мільйонів – у країнах Азії.

Україна входить  до країн з поліетнічним складом населення: українці – 77,8  %; русскіє – 17,3 %; білоруси – 0,6 %; молдовани – 0,5 %; кримські татари – 0,5 %; болгари – 0, 4 %; угорці – 0,3 %; румуни – 0,3 %; поляки – 0,3 %; євреї – 0,2 %; інші – 1,8 %. Останнім часом Україна стала активним учасником міжнародних міграційних процесів, а також тут помітно загострилася проблема внутрішніх мігрантів.

Визначення. Патріотичне виховання – це система навчально-виховних активностей, які здійснюються індивідуальними й колективними (сім’я, школа, державні інституції, громадські організації, громадянські ініціативи, релігійні установи тощо) áкторами процесу суспільної взаємодії у соціокультурному просторові поліетнічної країни, спрямована на формування у них (áкторів) почуттів поваги до країни проживання, визнання й сприйняття факту поліетнічності й готовності до співпраці на благо розбудови країни, яка є їхнім спільним життєвим простором.

Контент такого концепту виховання – від усвідомлення громадянськості до відданості батьківщині-країні-державі. У цьому смислі, котрий, на нашу думку, є продуктивним, його (концепт) раціонально конструювати як громадянсько-патріотичне виховання.

Засади. У пропонованому концепті патріотичного (громадянсько-патріотичного) виховання у поліетнічному суспільстві основним принципом є принцип «через міжетнічну толерантність до спільної любові до країни, держави». Стрижневим моментом за таких обставин виступає виховання відданого країні проживання громадянина незалежно від його расового, етнічного походження. Такого кштибу громадянина можна виховати через осмислення ним непересічного значення у життєдіяльності основоположності цінностей толерантності, демократії, поваги до прав людини, верховенства права, соціальної й культурної рівності, соціальної когезії (згуртування) у суспільстві, етнокультурного розмаїття та необхідності утвердження думки про позитивну роль країни проживання у глобальному світовому процесові. Патріотичне виховання (громадянсько-патріотичне) – засіб до досягнення громадянської стабільності й взаємоповаги у поліетнічному суспільстві.

 Структурування складових компонентів виховного процесу. До таких належать:

Міжкультурна освіта як інституалізований чинник, котра представляє мережу стратегій та навчальних матеріалів, які забезпечують тих, хто навчається, ґрунтовними знаннями з історії, культури, суспільної думки представників народів, що проживають у межах одного етнополітичного організму (держави), та утвердження у повсякденній життєдіяльності таких принципів, як включення, різноманітність, демократія, професіоналізм, критичне мислення, ціннісні перспективи, самореалізація з метою сталого розвитку й посилення позицій своєї країни у сучасному світовому порядку. Дозвілєво (спортивно)-виховні  комплекси (відпочинкові осередки, спортивні осередки, художньо-мистецькі заклади, центри розвитку дитини тощо), котрі формують простори міжетнічної взаємодії й прищеплюють елементи толерантності до розмаїття, тим самим формуючи атмосферу єдності й зміцнюючи згуртованість суспільства задля прогресу країни (держави). Позашкільні системи, передусім сімейно-родинне середовище й локальне довкілля, які формують ціннісні засади підґрунтя поваги до людини незалежно від її етнорасового походження й соціально-майнового стану.   Міжнаціональні, міжнародні мережеві конструкти, котрі уможливлюють розширення просторів міжетнічної взаємодії й транслювання своєї етнічної  інформації на глобальному рівні й сприяють включенню її у загальносвітовий контекст, що, зрештою, веде до більш глибокого осмислення ролі етнокультурної диверсифікації у сучасному світі й місця у ній своєї етнічності.

Ресурси. Резервуар етноісторичної інформації. Структуровані й адаптовані до потреб і мети патріотичного виховання компоненти навчального процесу. Активності, які передбачають взаємодію носіїв різноманітних етнокультурних традицій у тому чи тому соціальному просторові. Конструювання довкілля, котре сприяє виробленню різноманітними етнофорами бачення проблем суспільного розвитку й прагнення до участі у спільному їх розв’язанні у межах країни проживання. Структуроутворюючим середовищем системи патріотичного (громадянсько-патріотичного) виховання у поліетнічному суспільстві є титульна етнічність (у нашій країні – українська етнічність), а сама система вибудовується й функціонує за принципом «вулиця з двостороннім рухом» – від титульної етнічності до етнічної різноманітності і навпаки.

Детальна інформація:

Центр евалюації науково-освітніх та соціальних програм: evaluation.org.ua

Інститут дослідження генетичного спадку у соціальних комунікаціях: isgis.org.ua

11 квітня 2017 року декан Факультету соціально-психологічних наук та управління професор Володимир Євтух взяв участь у першому засіданні Експертної ради Міністерства культури України з питань етнополітики.

До складу Експертної ради з питань етнополітики ввійшли провідні науковці, фахівці з питань етнополітики та міжнаціональних відносин науково-дослідних установ, представники інститутів громадянського суспільства, а також органів центральної влади, до компетенції яких належать зазначені питання.

На засіданні обговорювалися питання щодо напрацювання нормативно-законодавчих ініціатив з питань етнополітики, зокрема проектів законів «Про національні меншини в Україні», «Про корінні народи», «Про статус кримсько-татарського народу».

На засіданні головувала перший заступник Міністра культури України  Світлана Фоменко.

ЗАПРОШЕННЯ НА КОНФЕРЕНЦІЮ ПО ЕВАЛЮАЦІЇ

INVITATION to the 7th international evaluation conference, 18-19 May 2017, Vilnius, Lithuania

Dear Colleague,

The Ministry of Finance of the Republic of Lithuania, responsible for management and evaluation of European structural and investment funds, traditionally hosts a biannual international evaluation conference. This biannual event, the 1^st took place in Vilnius in 2005, has become increasingly popular and attracts many interesting and prominent speakers and participants from the European Commission and other EU countries.

The conference provides an international platform for sharing the best ideas and practices, networking and mutual learning.

This conference will focus on two main themes:

• evaluation of innovations of EU investment programmes and other public policies, including but not limited to  smart specialisation strategies
• innovations in evaluation, including methodological innovations, novel approaches to dissemination and use of results of evaluations

Please see attached the draft programme of the conference for your information.

 In the name of the Ministry of Finance it is our pleasure to invite you and your colleagues to participate in the conference. There is no participation fee and we will cover all meals and social programme during the conference, however participants should arrange and pay for their own travel and accommodation (suggested hotels and extra curriculum are provided on the conference link). The conference language will be English, interpretation to Lithuanian will be provided.

 If you intend to participate in the conference and the social programme, please confirm your attendance by completing and submitting your registration form via online registration system in advance.  Online registration will be closed as of 18 April 2017.

We are also happy to invite you to present your posters in our conference. Draft posters (main information) must be submitted by 27 March 2017. Please inform if you need more time for this.All information on the programme, registration, posters and logistics is provided on the conference link:

http://www.esinvesticijos.lt/en/events/evaluationconference2017

 For any questions regarding registration, please do not hesitate to contact a conference secretariat at evaluation2017@visionary.lt.

We look forward to seeing you and your colleagues in Vilnius in May!

Kind regards from sunny Vilnius,

Lina Kraučiūnienė

Quality Manager

M. Valančiaus st. 1A, LT-03155 Vilnius, Lithuania

Phone: +370 5 273 0101

Fax: +370 5 210 2301

Mobile: +370 698 05140

Skype: lina.krauciuniene

www.visionary.lt

For more information please follow http://www.esinvesticijos.lt/en/events/evaluationconference2017

29 березня 2017 року у рамках міжнародного проекту «Іммігранти в суспільстві: виклики освіті» представники Факультету соціально-психологічних наук та управління Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (Київ, Україна), Латвійського Університету (Рига, Латвія) та Вищої лінгвістичної школи (Ченстохова, Польща) мали нагоду відвідати Почесне консульство Латвійської Республіки в м. Чернігові та Чернігівській області й поспілкуватися з Почесним консулом Оленою Вишняковою та директоркою Центру латвійської культури «Латвія-арт» Іриною Харченко.

Відбулася зустріч з ректором Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка Миколою Носком, на якій були обговорені можливості подальшої співпраці та напрямки проектів, що зацікавили всі сторони. Декан Факультету соціально-психологічних наук та управління Володимир Євтух вручив йому Медаль «За визначний внесок у поширення ідеї Єдності Європи».

Під час засідання круглого столу «Досвід освіти мігрантів у навчальних закладах різного рівня акредитації» було представлено команду проекту й обговорено його основні цілі та етапи. Власним досвідом включення мігрантів у освітній процес поділилися представники з Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова: Володимир Євтух, Ганна Кісла, Ольга Тополь, Людмила Савенкова, Юлія Сюсель, Руслан Фірсов, Сергій Штепа, Алла Ярошенко; з Латвійського Університету: Рудіте Андерсоне, Майя Балоде, Івета Гудаковська, Аіда Крузе, Луція Рутка, з Вищої лінгвістичної школи: Едіта Садовська.

Представники Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка долучилися до реалізації проекту, оскільки діалог з грецькою, єврейською, німецькою, ромською та іншими общинами, що проживають у Чернігівській області, стане плідним для реалізації проекту.

Детальна інформація про перебіг семінару та учасників див. Програму.

посилання на відео про другий день семінару: https://drive.google.com/file/d/0ByvlDuBzR5wfX3RScmhzWUtMYXM/view

28 березня 2017 року у межах українсько-латвійського проекту «Immigrants in Society: СHALLENGES for education» – «Іммігранти в суспільстві: виклики освіті» відбувся перший день семінару, на якому обговорювалися теоретичні та  практичні питання дослідження.

Відкрив семінар проректор з наукової роботи Григорій Торбін. Декан Факультету соціально-психологічних наук та управління Володимир Євтух наголосив на важливості міжнародної співпраці та визначив основні напрямки у розв’язанні проблем освіти іммігрантів. Колеги з Латвійського Університету (Рига, Латвія): Рудіте Андерсоне, Майя Балоде, Івета Гудаковська, Аіда Крузе, Луція Рутка окреслили кроки ефективної адаптації освітнього простору до потреб мігрантів, зокрема досвід та можливості Латвії.

В обговоренні ключових питань емпіричного дослідження взяли участь: Олег Голець, Андрій Гриньків, Сергій Дудар, Ганна Кісла, Олександр Коротич, Наталія Кочубей, Оксана Патинок, Любов Пиголенко, Людмила Савенкова, Світлана Ставицька, Геннадій Ставицький, Юлія Сюсель, Світлана Цилюрик, Ольга Шишова, Сергій Штепа.

Також відбулася зустріч латвійських колег з ректором Віктором Андрущенком.

Immigrants in Society